— На нинішньому етапі соціальна допомога нужденним верствам населення стає одним з дієвих інструментів подолання найгостріших форм бідності. Держава сьогодні, завдяки системі адресної допомоги, підтримує майже 2,5 мільйони незаможних родин і одиноких громадян, які її потребують. З метою переходу до системи соціального захисту, зорієнтованого на посилення адресності допомоги сім’ї, забезпечення її прав і соціальних гарантій Міністерством впродовж 2002 року здійснено ряд заходів. Так торік, 1 січня запроваджено субсидії для придбання палива готівкою. Загалом таку субсидію отримало 404,2 тис. сімей, або 64,7 від кількості сімей, яким вона була призначена. Реалізація Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» дозволило більше як 1 млн. сімей з дітьми щомісячно одержувати в середньому 120 грн. Для їх підтримки держава спрямувала в минулому році понад 1 млрд. 144 млн. грн.
Більш прозорий та адресний механізм державної підтримки малозабезпечених родин, в т. ч. й з дітьми із збереженням лише одного виду допомоги, запроваджено з 2003 року шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Відтак, врегульовано ряд аспектів встановлення права сім’ї на допомогу, зокрема щодо визначення її складу, поважні і незалежні причини того, що вона має низькі доходи. Визначено умови призначення допомоги у випадках, коли сім’я фактично проживає за однією адресою, а зареєстрована за іншою. Обумовлено механізм надання допомоги сім’ям, у яких діти перебувають на повному державному утриманні і лише канікули проводять вдома. Конкретизовано випадки відмови у призначенні допомоги, визначено механізм перерахунку її розміру та його зменшення, якщо працездатні члени сім’ї не сприяють своєму самозабезпеченню.
Постійної уваги і контролю вимагала проблема фінансового забезпечення соціальних виплат, яка в цілому в державі впродовж 2002 року залишалася дуже гострою. При визначенні обсягу субвенції на надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в Державному бюджеті на 2003 рік враховано в повному обсязі кошти на поточні виплати, а також на погашення заборгованості за 2002 рік.

— Для спрощення процедури надання всіх видів соціальної допомоги Кабінетом Міністрів України 17 серпня 2002 року прийнято постанову № 1146. Петре Павловичу, чи не впливатиме це нововведення на механізм визначення права сім’ї на призначення та розмір певного виду соціальної допомоги?

— З першого січня цього року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги», призначення всіх видів допомоги (таких як державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; всі види допомоги сім’ям з дітьми; житлові субсидії; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу; допомога на поховання; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам) може здійснюватися за єдиною заявою на підставі одного пакету документів.

 

— Зручність такого механізму для людей саме в тому, що вже під час співбесіди зі спеціалістом, громадяни, надавши необхідний пакет документів, зможуть зразу ж під час прийому отримати роз’яснення та одночасно звернутись за декількома видами допомоги. Наприклад, надавши довідки про свої доходи за попередні шість місяців та відомості про майновий стан, родина за одним зверненням зможе отримати і житлову субсидію, і як малозабезпечена сім’я – державну соціальну допомогу тощо. Для сільських жителів також передбачено істотне спрощення процедури одержання соціальної допомоги. Уповноважені представники сільрад матимуть можливість приймати від них необхідні документи для одержання одночасно усіх видів допомоги, а районні управління праці і соціального захисту – цю допомогу призначати.
Цей механізм відпрацьовувався у 2000-2001 роках у рамках експерименту в восьми районах Львівщини та Харківщини. В результаті – зменшилися черги відвідувачів в управліннях праці та соцзахисту населення, людям не потрібно було відвідувати кількох спеціалістів, аби надати кожному з них майже ідентичні довідки. Поліпшилися й умови роботи працівників цих управлінь, підвищився рівень їх кваліфікації. Отож, ноу-хау виявилося вигідним для всіх і цей досвід вирішили поширити на всю країну.

— Зміст надання соціальної допомоги за одним зверненням передбачає підвищення ефективності використання всіх наявних ресурсів, і, в першу чергу, — людських. Щоб забезпечити організацію роботи в нових умовах, необхідно реформувати структуру і роботу всіх місцевих органів праці та соціального захисту населення. Безумовно, успішна реалізація всього комплексу передбачених постановою заходів, неможлива без створення відповідної матеріально-технічної бази.
По-перше, необхідно створити обладнане та зручне приміщення для єдиної приймальні, щоб забезпечити постійний прийом громадян. Необхідна і потужна комп’ютерна техніка, і пристосовані для опрацювання документів програмні засоби. Програмістами інформаційно-обчислювального центру Мінпраці готується до дослідної експлуатації відповідний програмно-технологічний комплекс, який дозволить використовувати вже існуючі програми по призначенню окремих видів допомоги в єдиній технології. Зусилля Міністерства спрямовані на те, щоб забезпечити передачу програмно-технологічного комплексу для дослідної експлуатації. В усіх регіонах України понад 40 районних і міських управлінь праці та соціального захисту населення запровадили єдину технологію, використовуючи існуючі програмні засоби з питань призначення окремих видів допомоги.
Друга, не менш або навіть більш важлива, складова цього процесу. Потрібно по-новому організувати роботу спеціалістів, які тут працюватимуть. І найважливіше при цьому якомога раціональніше використовувати їх знання та досвід. Для цього доцільно розділити процеси прийому громадян та опрацювання документів з питань призначення допомоги. Необхідно також забезпечити періодичне взаємозаміщення фахівців. При такій організації роботи кожен спеціаліст органів праці та соціального захисту населення має бути однаковою мірою обізнаний як з питаннями надання грошової допомоги, так і житлових субсидій. Звичайно, щоб опанувати механізм призначення окремих видів допомоги, фахівець має протягом певного часу вивчити їх особливості. Через деякий період (щотижня, або через два тижні) зазначені фахівці мінятимуться робочими місцями: ті, які здійснювали прийом громадян — опрацьовуватимуть документи, а ті, які опрацьовували документи — працюватимуть у приймальні. Досягнути таких результатів можна лише за рахунок підвищення кваліфікації фахівців та розширення їх універсальності.
Проблема, яка гальмує запровадження нового механізму, полягає в тому, що раніше у багатьох регіонах місцевою владою відділи субсидій та управління праці і соціальної політики створювалися окремо. Нині більшість таких підрозділів адміністративно об’єднані в одне ціле, проте з 749 відділів субсидій 53 ще не входять до складу відповідних управлінь, 244 — розташовані у різних приміщеннях. Тому місцевим органам влади доручено створити необхідні умови для прийому громадян. Сподіваємося, незабаром єдині приймальні запрацюють у районах і містах, де є для цього необхідні передумови.

— Практика реалізації державних програм соціального захисту населення засвідчила необхідність поглиблення адресного підходу до призначення окремих видів допомоги та підвищення ролі соціальних інспекторів. Саме вони підтверджують нужденність сім’ї або окремих громадян, що опинились у скруті і звертаються за державною підтримкою.
З огляду на зазначене, у переважній більшості регіонів впродовж 2002 року додатково введено посади соціальних інспекторів. Їх чисельність проти 2001 року зросла на 37 відсотків. На сьогодні в місцевих управліннях праці та соціального захисту населення працюють понад 1420 соціальних інспекторів. Завдяки цьому посилився контроль за обґрунтованістю призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, що дозволило у другому півріччі 2002 року знизити темпи зростання заборгованості. У минулому році з метою перевірки нужденності сімей ними здійснено понад 404 тисячі обстежень, що звернулись за призначенням соціальної допомоги. За підсумками перевірок 18 відсоткам сімей було відмовлено у наданні допомоги. Перевірка достовірності наданої одержувачами допомоги інформації про доходи з відвідуванням інспекторами місця їх роботи дозволила виявити у 4,7 відсотках випадків надання неправдивої інформації. Внаслідок чого виплату соціальної допомоги було припинено. Стабілізувалася й кількість одержувачів допомоги, яка у грудні не перевищувала 90 тис. сімей. Зрозуміло, що в умовах запровадження нових підходів до організації прийому громадян та призначення усіх видів допомоги за одним зверненням ефективність роботи соціального інспектора має підвищитися. Відтепер він буде опрацьовувати один комплект документів та лише один раз з метою з’ясування всіх обставин, обстежуватиме сім’ю, що звернулася за кількома видами допомоги. Завдяки участі соціального інспектора має зменшитися шахрайство і помилки, адже іноді допомога потрапляє не до найбідніших через надання деякими одержувачами неповної або неправдивої інформації про свої доходи або майновий стан.

 
— З метою упорядкування розвиненої системи пільг, компенсацій і соціальних гарантій в березні минулого року Уряд затвердив Стратегію заміни системи пільг на адресну грошову допомогу. Головне її завдання полягає в посиленні адресності при наданні пільг шляхом їх упорядкування, налагодження чіткого обліку пільгових категорій громадян та визначення реальних розмірів бюджетних витрат, що спрямовуються на соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів від 4 березня 2002 року №256 на підрозділи Мінпраці покладено нові функції головних розпорядників коштів місцевих бюджетів по фінансуванню програм соціального захисту та здійснення персоніфікованого обліку отримувачів пільг.
Запровадження персоніфікованого обліку не передбачає звуження прав громадян на пільги. Оскільки персоніфікація — це лише інструмент, який дозволить налагодити в країні контроль за наданням послуг з урахуванням як законодавчих вимог, так і специфіки місця проживання та потреб конкретних категорій отримувачів пільг, а відтак — посилити ефективність системи соціального захисту. Звідси стають зрозумілими і першочергові завдання, які необхідно здійснювати.
Насамперед, це створення підрозділів персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги. Вони здійснюватимуть функції організації практичного впровадження і супроводження заміни пільг на адресну грошову допомогу населенню. Це, в першу чергу, збирання інформації про пільговиків, членів їх сімей та фактично спожиті ними послуги для подальших розрахунків з відповідними підприємствами та організаціями, що їх надають. Йдеться про створення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства. Одночасно будуть визначені механізми збирання, обробки, систематизації та зберігання інформації про таких осіб. Прийняття Урядом цього рішення — перший крок у послідовній роботі стосовно налагодження обліку та контролю за наданням пільг.
Для відпрацювання механізмів переходу до виплат адресної грошової допомоги замість пільг протягом 2003 року плануємо провести ряд експериментів в окремих регіонах. Зокрема, в АР Крим та в місті Рівне буде відпрацьовуватися механізм заміни пільг на транспортні послуги адресною грошовою допомогою. Готуються пропозиції щодо проведення «пілотних проектів» по заміні пільг з оплати житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку в Чернігівській та Херсонській областях. За їх результатами буде проведена експертиза соціальної та економічної ефективності запропонованих змін в системі соціального захисту населення, а також підготовлені пропозиції щодо механізмів переходу на адресну грошову допомогу.
Така системна робота дозволить забезпечувати ефективніше виконання державних програм соціального захисту населення, налагодити дієвий контроль за цільовим використанням бюджетних видатків соціального спрямування, здійснювати прозорі розрахунки з підприємствами та організаціями-постачальниками послуг пільговим категоріям населення та унеможливить використання фізичними особами права на пільгу за декількома законами. Заміна системи пільг на адресну грошову допомогу позитивно позначиться на фінансово-економічній діяльності підприємств та організацій-постачальників послуг пільговим категоріям громадян, що, в свою чергу дозволить стабілізувати споживчі ціни у житлово-комунальній, транспортній, енергетичній та інших галузях.