Центральна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України повідомила про епідситуацію зі сказу станом на 10 липня 2008 р.

За оперативними даними з обласних СЕС України у червні-липні 2008 р. зареєстровані випадки укусів людей вовками. Зокрема, у Донецькій області постраждали 3 особи, у Харківській - 6 осіб.

Донецька область: 25-26 липня 2008 р. у с. Старогнатівка Тельманівського р-ну зареєстровано напад вовка на трьох людей. Постраждалих госпіталізовано, призначено комбінований курс антирабічних щеплень.

Харківська область: 6-7 червня 2008 р. біля с. Більшовик Первомайського району та у с. Ульянівка Кегичівського району вовк покусав 6 мешканців. Тварина була застрелена мисливцем у с. Єфремівка. Діагноз сказу у вовка підтверджено лабораторією ветекспертизи 7 липня 2008 р.

Усі постраждалі госпіталізовані і проходять комбінований курс лікування.

Інформаційно:

Сказ - гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняється вірусом. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці- 41,4 %) чи домашніх тварин (коти - 21,8 %, собаки - 15,3 %) а також сільськогосподарських тварин ( 20,2% ).

При своєчасному зверненні постраждалого до лікувального закладу проводиться щеплення антирабічною вакциною, що попереджує захворювання і рятує життя. Щорічно в Україні реєструється близько 100-108 тисяч осіб, які звертаються у медичні заклади з приводу укусів тваринами, з яких 60 % отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) віднесено до особливо небезпечних хвороб. Основною причиною захворювання людей є пізнє звернення за медичною допомогою. При несвоєчасно проведених щепленннях, котрі здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю.

Медичні працівники наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу чи ослизнення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається. Інкубаційний період сказу триває досить довго - у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

З метою попередження сказу, ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин.

Важливу роль в цій проблемі відіграє свідомість громадян. Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:

1. Не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпечність таких контактів;

2. Якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип'яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% разчином спиртового настою йоду. Слід особливо уважно оглянути дитину після прогулянки чи контакту з підозрілою твариною;

3. Якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;

4. Своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.